В Україні: Виключення з військового обліку та нові дані в «Оберіг» — що важливо знати

У застосунку «Резерв+» ще вчора зазначалося «виключений», а сьогодні інформація змінилася на «військовозобов'язаний». При цьому старий військово-обліковий документ з відміткою про непридатність залишається в силі. В одному з чатів повідомляють, що «суд скасував постанову Кабміну — всім повернуть попередній статус», в іншому — «іди на нову ВЛК, інакше повістка буде законною».

Коротка відповідь: сам запис у реєстрі не скасовує виключення, якщо підстава для нього залишалася дійсною відповідно до закону.

Частина шоста статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII чітко вказує: особи, визнані непридатними до військової служби, підлягають виключенню з обліку.

Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 320/31215/25 своєю постановою від 16.09.2026 визнав протиправними пункти 17 і 17-1 Порядку автоматичної верифікації (постанова КМУ від 16.08.2024 № 932 у редакції постанови КМУ від 11.04.2025 № 556) — саме ці положення стосувалися людей, «яких немає в обліку», які знову ставилися в «Оберіг» без направлення на ВЛК.

Важливо зазначити: рішення апеляційного суду не скасовує всі помилкові записи автоматично і не звільняє від наслідків тих, кого вже мобілізували. Воно надає юридичний аргумент та зобов'язує Кабмін розробити механізм скасування таких записів. Проте, поки такого механізму не існує, залишається діяти через індивідуальну заяву до ТЦК і, за необхідності, подати окремий позов до суду.

Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО: https://www.lawyer-catalog.com.ua/free-consultation Це не є індивідуальною юридичною консультацією.

Команда адвоката Олега Молчанова

Дата актуальності: 17.09.2026

Ключові тези

Повний текст постанови з мотивувальною частиною станом на ранок 17.09.2026 може бути ще не оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР) — це звичайна затримка на 1–5 робочих днів. Перевіряти публікацію можна за номером справи 320/31215/25 на reyestr.court.gov.ua.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення (стаття 325 Кодексу адміністративного судочинства України), однак Кабмін може подати касаційну скаргу. Верховний Суд за статтею 375 КАС України може зупинити виконання постанови.

Якщо ТЦК після цього рішення захоче поставити людину на облік вручну — це вже буде окремий акт. Його оскаржують окремим позовом, а не чекаючи нової постанови Кабміну.

Що означають ці терміни

Що саме визнав суд у справі № 320/31215/25

Позиція позивачки в першій інстанції була простою: правило «хто не на обліку — того ставимо на облік» зачепило й тих, кого закон уже вивів з обліку. Київський окружний адміністративний суд 17.12.2025 у позові відмовив. Аргумент суду першої інстанції зводився до того, що оскаржувана постанова не створює нових підстав для обліку, а лише технічно автоматизує застосування статті 37.

Апеляційний суд 16.09.2026 цю аргументацію не підтримав. З резолютивної частини постанови Шостого ААС (головуюча суддя Василенко Я.М., судді Епель О.В. і Файдюк В.В.; у першій інстанції головуючий суддя Леонтович А.М.) випливають чотири наслідки:

На момент публікації цього тексту у відкритому доступі є лише вступна і резолютивна частина постанови. Повний текст із мотивами варто перевіряти в реєстрі окремо, коли він з'явиться. Поки повного тексту немає, у позовній заяві безпечніше посилатися на резолютивну частину постанови разом зі статтею 37 закону — як на норму вищої юридичної сили, — а не переказувати мотиви, яких ще ніхто не читав.

Першоджерела актів, які розглядав суд:

У чому закон і постанова Кабміну розходяться

Стаття 19 і стаття 92 Конституції України не дають Кабінету Міністрів права розширювати коло осіб, яких закон уже вивів з обліку. Стаття 1 Закону № 2232-XII також прямо встановлює, що військовий обов'язок регулюється законом, а не актом експериментального проєкту.

Частина 6 статті 37 містить закритий (вичерпний) перелік підстав виключення з обліку. У чинній редакції норм після змін 2024–2025 років до нього, зокрема, входять:

Останній абзац частини 6 статті 37 окремо захищає документ: у громадянина, виключеного з обліку за пунктами 3 і 4 (непридатність і граничний вік), військово-обліковий документ не вилучають — до нього лише вносять відомості про виключення.

Постанова № 556 цей перелік підстав не змінювала. Вона запровадила технічний механізм: якщо людини немає в обліку — її ставлять на облік. Проблема в тому, що для реєстру виключена людина і людина, яка ніколи не стояла на обліку, виглядають однаково — обидва варіанти позначаються як «не на обліку». Для закону це різні категорії людей.

Саме в цьому й полягала помилка суду першої інстанції. Якщо запис у «Оберігу» змінює статус з «виключений» на «військовозобов'язаний», для людини виникають обов'язки за статтею 65 Конституції, правила обліку, ризик отримати повістку, пройти нову ВЛК, отримати штраф за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також ризик призову за Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII. Називати це «технічною актуалізацією» означає ігнорувати ці наслідки.

Друга слабка сторона позиції Кабміну: проєкт офіційно названо експериментом з верифікації відомостей. Але пункт 17-1 фактично створив масовий новий обліковий статус без індивідуального рішення ТЦК і без проходження ВЛК. Перевірка наявних даних і створення нової підстави для вз