Німеччина «готова віддати адреси» українців Києву: що це означає у 2026 році?

Коротко про головне

Глава Міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль у своєму інтерв'ю виданню Bild 8–9 вересня 2026 року заявив, що німецька держава має інформацію про осіб, які зареєстровані, отримують соціальні виплати та мають дозвіл на проживання. На базі цих даних, нібито, Україна могла б надсилати чоловікам листи. Міністр підкреслив, що повернення має відбуватися без примусу.

Це заява політичного характеру, зроблена в інтерв'ю таблоїду, а не законодавчий акт чи міжурядова угода. Передача даних про адреси та соціальні виплати українцям без відповідного договору заборонена європейським та німецьким законодавством про захист даних. Крім того, українське право не дає змоги мобілізувати особу безпосередньо на території Німеччини — повістка має вручатися в Україні.

Отримайте безкоштовну попередню оцінку вашої ситуації — з'ясуємо, чи діє ваш захист у Німеччині чи Польщі, чи підпадаєте ви під нові умови ЄС і що робити, якщо отримали лист на закордонну адресу.

Що сказав міністр — і чого він не сказав

Міністр підтвердив, що чоловіки призовного віку «мали б повернутися», але акцентував увагу на тому, що йдеться про інформацію, а не про примусове вислання.

У цьому ж інтерв'ю Вадефуль акцентував увагу на питанні оборонних контрактів для німецької промисловості. Тема «чоловіків» та «замовлень» згадувалася в одному контексті — це не робить заяву фейковою, але пояснює, чому вона була озвучена саме в таблоїді, а не в офіційних документах.

У заяві не згадуються:

У грудні 2025 року уряд Німеччини в офіційній відповіді Бундестагу зазначав, що німецькі органи не перевіряють, чи особа ухиляється від мобілізації в Україні. Вислання можливе лише за відсутності дійсного дозволу на проживання. Ухилення від призову не є підставою для вислання, поки дозвіл на проживання залишається дійсним.

«Без примусу» — що це означає насправді

Фраза німецькою «ohne Zwang» означає: поліція Німеччини не буде примушувати особу до повернення і не виконуватиме українські повістки. Це не є гарантією того, що людину «не торкнуться» взагалі — це просто означає, що німецька держава діє відповідно до своїх законів, а українські наслідки (облік, обмеження, повістка) мають окрему юрисдикцію.

Чи знає Німеччина, хто підлягає мобілізації?

Ні. Станом на кінець жовтня 2025 року в німецькому реєстрі іноземців (AZR) було зареєстровано понад 328 тисяч українських чоловіків віком 18–60 років. Однак сам німецький уряд визнав, що не відомо, скільки з них насправді підлягають військовій службі в Україні.

У цьому реєстрі немає таких даних, як:

Туди потрапляють також ті, хто виїхав до повномасштабного вторгнення, батьки багатодітних сімей та особи з інвалідністю — тобто список «всіх чоловіків» не є списком «призовників».

Чи можна законно передати адреси Україні?

Ні, не так просто. У Європейському Союзі немає рішення про те, що Україна забезпечує належний захист персональних даних. Тому масова передача даних (адрес, а також інформації про соціальні виплати) третій країні без окремої угоди з гарантіями є порушенням європейського законодавства про захист даних, а також німецьких законів про реєстр іноземців та соціальну таємницю.

Таким чином, найбільш слабким місцем у словах міністра є сама обіцянка щодо передачі даних про соціальні виплати. Юридично наразі для цього немає підстав.

Що з тимчасовим захистом до 2028 року?

Рішення Ради ЄС від 30 липня 2026 року продовжило тимчасовий захист до 4 березня 2028 року. Водночас було введено новий фільтр: нові надання захисту можуть залежати від виконання військового обов'язку «де це застосовно».

Проте є важливий виняток: якщо особа вже мала тимчасовий захист у конкретній країні ЄС станом на 30 липня 2026 року і безперервно його утримує, новий фільтр її не стосується. Інтерв'ю в Bild цей виняток жодним чином не скасовує.

Що може зробити Україна з німецькою адресою — а що не може

Може:

Не може:

Лист, надісланий на німецьку адресу, не є офіційним «врученням повістки» за українськими нормами — повістки надсилаються на адресу в Україні. Проте, якщо особа сама приїде в Україну «на похорон» або для отримання документів, тоді німецька адреса в українському реєстрі перестане бути лише теоретичною.

А якщо я в Польщі?

Польська влада не оголошувала передачі персональних даних (PESEL) українським військовим комісаріатам. Головний ризик для родин, де, наприклад, чоловік перебуває в Польщі, а брат у Німеччині, — не пряма передача даних, а ланцюжок: німецький лист → оновлення обліку в Україні → можливі ускладнення на кордоні, у консульстві чи в застосунку «Дія».

Що варто зробити вже зараз

Зробіть скриншот чинного дозволу на проживання в Німеччині або статусу PESEL / mObywatel у Польщі.

Зафіксуйте дату, з якої ви перебуваєте в країні, і чи мали захист станом на 30 липня 2026 року.

Не публікуйте у чатах і соцмережах, що «вас вже внесли в списки на депортацію» — це викликає тривогу без підстав.

Якщо плануєте поїздку в Україну — заздалегідь перевірте свої дані в Резерв+ та наявність підстав для відстрочки.

У Німеччині, за наявності реальних ризиків, варто з'ясувати можливість подання заяви про блокування передачі ваших даних за кордон.

Не змінюйте країну тимчасового захисту «з паніки» — це може мати свої юридичні наслідки.

Часті запитання

Адреси вже передали? Ні. Станом на 09.09.2026 немає публічної угоди чи старту передачі даних — є лише інтерв'ю міністра.

Чи знімуть соціальну допомогу, якщо не повернутися? Заява Вадефуля цього не робить. Це окреме питання, яким займається німецька служба зайнятості (Jobcenter), і воно регулюється іншими правилами.

Лист на німецьку адресу — це вже повістка? Формально ні. Але сам факт, що Київ дізнався вашу адресу, може відобразитися в українських реєстрах.

Я виїхав ще до 24.02.2022, я теж у цих 328 тисячах? Імовірно, так, якщо вам 18–60 років і ви зареєстровані в німецькому реєстрі іноземців. Але це не означає автоматично, що ви підлягаєте мобілізації.

Я жінка, це стосується мене? Слова міністра стосувалися чоловіків. Рішення Ради ЄС є гендерно нейтральним, тому не варто автоматично переносити чоловічий контекст на жіночу ситуацію.

Брат у Польщі, я в Німеччині — чи віддасть Польща його дані? Окремої польської заяви про це немає. Спільний ризик для родини — це українські реєстри та поїздки в Україну, а не пряма передача даних Польщею.

Висновок

Це не запуск механізму передачі даних, а політичний сигнал. Юридично масово передавати адреси та дані про соціальні виплати наразі не можна — для цього немає ані угоди, ані закону. Депортація «за ухилення» з цієї заяви не випливає, поки діє дозвіл на проживання. Ті, хто вже мав захист станом на 30 липня 2026 року в тій самій країні, під новий фільтр не підпадають. Реальний ризик — не літак до Києва, а те, як дані відображаються в українських реєстрах під час поїздок додому.

Матеріал підготовлено командою адвоката Олега Молчанова. Польський напрямок: адвокат України Наталія Кузьміна, іноземний правник spoza UE, ORA Wrocław, номер запису WRO/PzB/1; Анна Виходцева — магістр польського права.

Задавайте запитання в коментарях.

Вам треба терміново? Дзвоніть: +380737193169

ПИШІТЬ У МЕСЕНДЖЕРИ: +380 63 869 40 78 (Viber, Telegram, WhatsApp)

Отримайте безкоштовну попередню оцінку вашої ситуації 👉 https://www.lawyer-catalog.com.ua/free-consultation

Це не є індивідуальною юридичною консультацією. Дата актуальності: 09.09.2026.

Ключові слова: Німеччина адреси українців 2026, дані ТЦК Німеччина, тимчасовий захист 2028, мобілізація закордон, консультація адвоката Молчанова.